1 жовтня Україна та українці по всьому світу відзначають потрійне свято: духовне – Покрова Пресвятої Богородиці, історичне – День українського козацтва та державне – День захисників та захисниць України! Саме Свята Покрова здавна була захисницею українського козацтва, а тепер і Українського війська. 1 жовтня є святом справжніх захисників нашої країни, гідних нащадків великих прадідів у чиїх жилах тече гаряча козацька кров. Українські козаки упродовж історії українського народу захищали нас від злих помислів, відстоювали справедливість на рідній землі, виборювали свободу для кожного українця. Сьогодні ми боремось за незалежність та свободу рідної землі. Доземний уклін усім, хто захищає українські землі та мирне небо над нашими головами. Бути захисником може людина лише з хоробрим серцем. У цій справі можна впевнено сказати, що серед українців таких сердець вдосталь. Шановні захисники і захисниці України! Нехай наша священна українська земля назавжди буде благословенною, вільною та незалежною! Бажаю українським воїнам доброго здоров’я та бадьорості духу, незламної волі, надійного родинного тилу й тепла рідної домівки. Нехай з вами буде правда і перемога задля щасливого майбутнього наших нащадків, задля процвітання нашої рідної України! Мирного неба над головою усім нам! Нехай Пресвята Богородиця береже Україну під своїм Покровом!

Ораторське мистецтво – одна із найцінніших навичок, яка допомагає красиво і грамотно донести свою думку до широкого кола слухачів. Ключовими якостями оратора вважаються впевненість, комунікабельність, красномовство. Ті, хто володіють секретами ораторського мистецтва, мають усі шанси стати цікавою особистістю й досягти успіху у різних галузях у майбутньому. Але не всі люди мають вроджену здатність до таких виступів і дуже важливо з дитинства розвивати ці якості. Учениця нашого ліцею, Чернова Марина, взяла участь в місцевому етапі фестивалю ораторського мистецтва за темою «Доки живе душа народу – народ безсмертний (П.Загребельний)» серед учнів 10 – 11 класів. #ораторськемистецтво #фестивальораторськогомистецтва2024

У кожної людини є право – любити іншого, або не любити, поважати, або не поважати … Але ні у кого немає права бити людину по обличчю – нехай навіть просто словесно. Булінг (від англ. bully – насильник). Погодьтеся, страшно звучить? Але справа навіть не в звучанні, а в тому, що це явище оточує нас всюди і найстрашніше – те, що воно несе за собою надзвичайно негативні наслідки. Причин — безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу. Отже, булінг – це здійснення тривалого фізичного або психологічного насилля, яке не має характеру самозахисту, з боку одного індивіда або цілої групи щодо іншого індивіда, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. 8 із 10 українських дітей стикаються із булінгом. 48% із тих, кого цькують – мовчать про це, а 22% – вважають це нормою. Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, інтернету та соціальних мереж з’являється новий вид цькування – кібербулінг. Це не просто пустощі або грубість. Це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство. Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації, настрою і стану дитини. Пам’ятайте, якщо помітили, що: *у дитини немає друзів; *дитина боїться іти до школи; *має низьку самооцінку; *у дитини з’являються зіпсовані речі; *дитина сама наносить собі ушкодження; *сумна після спілкування у соціальних мережах та ін. – поговоріть із дитиною, вислухайте та допоможіть вирішити проблемну ситуацію.

Кашлюк, дифтерія та правець — смертельно небезпечні хвороби, захисту від яких потребують усі, насамперед — маленькі діти. На щастя, отримати такий захист дуже легко. Треба просто вакцинуватися, починаючи з двох місяців життя. Вакцинація дозволяє створити колективний імунітет, завдяки якому рівень поширення небезпечних інфекційних хвороб знизиться наскільки, що більшість людей може просто про них «забути». Для утворення такого імунітету 95% населення країни мають бути вакцинованими. Доки зберігається показник у 95%, доти діє колективний імунітет. Якщо Ви чи Ваша дитина пропустили черговий етап щеплення, зверніться до сімейного лікаря, щоб його надолужити.

Свято 1 Вересня, День знань однаково хвилююче для дорослих та дітей. Це свято, яке нагадує нам про важливість навчання, освіти та співпраці в суспільстві. Це час для нових початків, для відкриття нових горизонтів і для росту як особистості. Нехай цей день заповнений радістю та надією на майбутнє, наповнене новими знаннями і можливостями. Він несе в собі підтримку для всіх, хто вірить у важливість освіти і знань у нашому житті. Нехай “1 Вересня – день знань” завжди залишається для нас символом розвитку та досягнень.

Щорічно 24 серпня українці відзначають головне свято – День незалежності України. Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.

Незалежна, вільна, сильна, В крові скупана, стожильна, Ти боролася за волю, Козаки лягли у полі. Незалежна, промениста, Вперта, вірна та іскриста, Над пшеницею й житами Майорить твій стяг віками!

День Державного Прапора — не просто офіційне свято, а символ національної гідності та незалежності, що має глибоке значення для кожного українця. Синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу і незалежність, особливо в сучасний період, коли Україна відстоює свою територіальну цілісність. Цей день нагадує нам про важливість національної єдності та про те, що кожен з нас є частиною великої та могутньої країни. Символізм кольорів українського державного прапора має кілька поширених тлумачень, хоча законодавчо їх не встановлено. Згідно з одним із найпопулярніших тлумачень, синій колір символізує мирне небо, а жовтий — пшеничні поля. Разом ці кольори утворюють гармонійний образ, який відображає природне багатство і працелюбність українців.

Вишиванка – одяг вільних людей. Вона є не тільки традиційною частиною гардеробу українців, а й національним символом краси, незламності духу, надії і любові. Україна заквітчана калиною і волошками у вишитій сорочці з барвистими стрічками у вінку прагне миру, єдності, краси і благополуччя. Багато століть українці боролись за свою свободу і носили вишиванку як символ своєї національної ідентичності. Так триває і досі: українські воїни, захисники та волонтери щодня воюють за вільну Україну та вірять, що наступний день вишиванки пройде у мирній Україні.

Сьогодні в Україні, так само як у світі, відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старшим людям, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС стала символом найбільшої в історії людства техногенної катастрофи та символом мужності, самопожертви й жертовності тисяч українців. Це день пам’яті мужніх людей — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — усіх, хто ціною власного життя у двобої з моторошним невидимим ворогом захистили людство від смертельної радіації.